Конспекти уроків

Історія України
8 клас
Тема уроку: Передумови та початок Національно-визвольної 
війни під проводом Богдана Хмельницького.

Мета уроку: Ознайомити учнів з причинами, передумовами та характером Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, ознайомитися з періодизацією війни, дати характеристику історичної постаті Б.Хмельницького та його сподвижників; Розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати думку щодо них; Виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: Бесіда, лекція, робота в парах, з історичними джерелами, картою, атласом, рішення хронологічних задач, метод «Дерево знань», «Мозковий штурм», «Історичне лото».

Засоби навчання: Портрети Б.Хмельницького та його сподвижників, відео сюжети, ілюстрований матеріал, роздатковий матеріал.

Література:  1. Історія України: Підручник для 8 класу. Автор: Струкевич О. К., Романюк І. М.,Пірус Т. П. Укр. мов. навч.- Видавництво: Грамота : - 2008; с.   101- 106;
 2. В.Власов. Зошит з історії України. 8 кл.-Літера ЛТД; К.- с.72;
3. Атлас. Історія України. 8 клас.- Видавництво: Картографія: - 2014.:- с. 8 -10;
4.Контурна карта. Історія України. 8 клас.- Видавництво: Картографія: - 2014.:- с. 8 -10.

Хід уроку
I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів (оголошення теми, теми уроку).

1. «Історичне лото» (Додаток № 1, №2)
2. Яка подія була основною? Подія, яка змінила хід усієї історії XVII ст.?
Дійсно, з виникненням козацтва, наприкінці XVI-  на початку XVII ст. в Україні була хвиля козацько – селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Український народ усвідомлював хто виступає його ворогом. І в середині XVII ст. починає розгортатися з новою силою національно-визвольна боротьба за визволення з-під влади Речі Посполитої. 
Сьогодні на уроці ми розглянемо нові віхи історії, нового розділу. Тема уроку -  «Передумови та початок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького». 
Проблемне питання: «Чи вплинув фактор часу на історичну постать Богдана Хмельницького ?»

III. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1.Передумови та  причини Національно-визвольної війни.
Розповідь вчителя. (Додаток № 3)
Перегляд відео сюжету. https://www.youtube.com/watch?v=b3SaX2p1pOs
Поточне закріплення протягом уроку. Кожному учню надається  додаток № 4 де він робить записи протягом уроку.
  З нашої розмови, ми з вами можемо вже виділити причини козацьких повстань. 
2.Рушійні сили та цілі війни,ії характер.
 Метод «Мозковий штурм». 
Зробіть припущення, Виходячи   зі   сформульованих причин війні, які верстви населення у виступі та чого вони прагнули ? 
Зробіть висновок про характер війни. 
Робота з визначенням.
Національно-визвольна війна – це…
3.Лідер Національно визвольної війни.
Україна, натерпілась польського панування, стримала свій гнів протягом доби «Золотого спокою».  Але достатньо було невеликого поштовху , появи людини, що спромоглась би стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була - це Богдан Хмельницький.
Повідомлення - історична довідка про життєвий шлях Богдана Хмельницького, що підготували учні за завданнями  (Додаток № 5).
Робота з портретом. Які риси, на вашу думку притаманні людині, що зображена на портреті? Богдан Хмельницький. (Додаток № 6).
4.Підготовка визвольного походу.
Завдання. Як ви вважаєте, чому саме з кримським ханом уклав угоду Хмельницький?
5.Соратники гетьмана.
 Слово вчителя. 
Повідомлення - історичні довідки, що підготували учні за завданнями. (Додаток № 7).
6.Початок воєнних дій. 
Перегляд відео сюжету. Битва під Жовтими водами (Додаток № 8).
https://www.youtube.com/watch?v=fiQq39UQn1I&list=PLpRAx1xcMv05aRc--tis2A7nhCf_1uHTy
Робота з атласом та картою. 8 стр.
Історичне значення перших перемог повстанського війська.
Перегляд відео сюжету. Битва під Корсунем (Додаток № 9).
https://www.youtube.com/watch?v=YaG0xmg0_HM 
Робота з атласом та картою. 8 стр.
Завдання. Визначне значення перших двох битв Національно-визвольної війни.

IV. Узагальнення та   систематизація  знань учнів.
а) Завдання та вирішення хронологічної задачі, встановлення відповідності та робота з історичними джерелами.
С.33-36;  № 66,67,68,70.- робочого зошита.
б) Вирішення проблемного завдання.

V. Підведення підсумків і оголошення д/з.
a) Загальна оцінка класу.
Рефлексія.
        Як ви вважаєте,що є головним з того,про що ви дізналися на уроці? 
       Метод «Дерево знань».
Я сьогодні дізнався про…
Мене здивувало, що…
Мене вразило…
б) Виставлення та мотивація  оцінок.
в) Д/з. Чит. §15,зошит № 65,69,71,72.
     Творчі завдання.
Завдання-сюрпризи  (Додаток № 10).


   Урок на тему : «Воєнні дії 1654- 55 рр.»
Тема:Переяславська Рада та Українсько – Московський договір.
Мета: створити умови за яких учні зможуть визначити основні положення й наслідки українсько – російського договору 1654 р., дати історичну оцінку подіям Національно – визвольної війни у 1654 – 1655 рр.; розвивати навчально – пізнавальні компетенції учнів, шляхом опрацювання додаткових історичних джерел, вміння критично аналізувати та оцінювати їх, комунікативні та мовленнєві компетенції через обговорення, можливість висловити власну думку і аргументовано донести її до однокласників, а також розвивати пам'ять та уяву; сприяти правовому вихованню та небайдужості до історичної долі своєї Батьківщини.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
I Організація класу.
II Мотивація:
 Ми продовжуємо вивчення Націонольно – визвольної війни українського народу, яку очолив гетьман Богдан Хмельницький. Як ви вважаєте, чи легко бути гетьманом?
-          Чому?
-          Як до цього ставився Хмельницький?
Уривок з х/ф « Б. Хмельницький» (Б. Хмельницький у церкві)
Нелегко стояти на чолі війська, держави, вирішувати її долю, долю людей, які ідуть за тобою, знаючи що до визначальної мети дійдуть не всі. Вести переговори, визначати зовнішню і внутрішню політику, укладати угоди, від яких можливо буде залежати історичний розвиток твоєї держави і доля народу, який вірить в тебе, і бачить в тобі свого визволителя.
Саме таким було життя Хмельницького тому недаремно, що сьогодні ви побачили його саме в такому ракурсі.
Період який нам потрібно сьогодні опрацювати був складним і вирішальним не тільки для Хмельницького, а і для всієї України.
ІІІ.Формування нових знань:
План
1.     Переяславська Рада 1654р.
2.     Умови і значення Березневих статей.
3.     Воєнні події 1654 – 1655рр.
На попередніх уроках ми довідалися, що становище України було таким складним, що для продовження війни з  Польщею потрібен був надійний союзник. І московський цар став популярним кандидатом на роль покровителя України. Як уже нам відомо, з початку Національно – визвольної війни Б. Хмельницький умовляв царя в ім’я спільної для них православної віри прийти українцям на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно обережно. Зазнавши тяжких втрат у недавній війні з Польщею, московити вважали за краще почекати, доки козаки і поляки не виснажать одне одного, і вже тоді вдаватися до відповідних дій. Проте у 1653 р., коли українці стали погрожувати тим, що віддадуть перевагу оттоманському варіанту, російський уряд не міг більше зволікати з рішенням.(Під музику запрошують російського посла,що зачитує царську грамоту.)
Із грамоти царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому про згоду взяти Україну під захист  (22 червня 1653р.)                                                                           І ми, великий государ, увірувавши в Бога благою ревністю і побажавши, аби християнська віра у вас не перевелася, але таки виповнювалася і великого пастиря Христа Бога нашого стадо примножувалося, як каже і буде єдиним стадо і єдиний пастир,‑ дозволили вас прийняти під нашу царської величності руку, тим то й не будете ворогом хреста Хрестового для притчі і хули. А ратні наші люди за нашим царської величності указом збираються і до ополчення готуються. І для того надіслали ми, великий государю, до вас стольника нашого Федора Обросимовича Лодиженського, щоб вам, гетьману, і всьому Запорозькому війську наша царська милість була відома. І прислали б до нас, великому государю до нашої царської величності, посланців своїх, а ми, великий   государ наша  царська величність, надішлемо до вас наших царської величності думних людей.                                                                                                                                                 
Завдання
  1. Як ви вважаєте, що спонукало російського царя відгукнутися на пропозицію Б.Хмельницького?
  2. Як про це сказано в документі? А чи так це було насправді? Сформулюйте свою думку з цього питання.

 Робота з підручником  (Діти для роботи розподіляються по рядах.)
1 ряд
Охарактеризуйте Раду в Переяславі
1. Коли посольство Батурліна прибуло до України?
 2. Де в цей час знаходився гетьман?
 3. Чому обрано м. Переяслав?
 4. Як пропонували присягати посли?
 5. А як вчинив гетьман?
(Підручник ст. 160)
2 ряд
      Користуючись підручником(ст..161) та історичним документом з’ясуйте. Як відбувалась присяга та чи одностайним було бажання українців приєднатися до Росії?
Із повідомлень українського шляхтича Павша
«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві… Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранаєм до того привів, що присягли всі…
Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках… Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, і твердо стоять на цьому…
Сповіщаю, що Кропив'янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві…                                                             
Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі… Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт захворів, то його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії того ж дня… Кияни теж цьому були противні та не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали козаки до присяги… Вони ж під час присяги не називалися своїм іменем, а  після присяги дуже її лаяли. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і все духівництво… Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України стався розкол».
1.      Де мала відбутися присяга?
2.      Яке непорозуміння виникло між сторонами?
3.      Як повелися посли?Як аргументували свою відповідь?
4.      Що змусило гетьмана погодитися?
5.      Чи всі верстви населення розуміли дії Хмельницького?
6.      На чому присягали? Скільки осіб?
7.      Хто присягав?
8.      Як присягав народ?
9.      Чи були в Переяславі визначені умови союзу, чи підписані документи?

3ряд
Охарактеризуйте Статті Богдана Хмельницького(ст.. 162)
  1. Де, ким, коли був підписаний і затверджений договір?
  2. Якими були його умови і яке значення вони мали для України?

Умови договору містяться на дошці та кожен учень отримує індивідуально умови статей.
Визначити, які з них обмежували права України, а які ні?(+, -) В чому, на вашу думку, права України були обмежені?

Березневі статті 1654 р.(Українсько – російський договір)
1.   Україна має власне управління, незалежне від царських чиновників, і тільки з українців.
2.   Народ України судиться за власними законами і у власних судах.
3.   Гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав, після чого сповіщає про це царя.
Україні заборонені самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і Османською імперією.
4.   Гетьмана мають обирати, як і обирали, про обрання козаків мають повідомити царя.
5.   Непорушним залишаються права і вольності всіх станів України.
6.   Реєстрове військо призначається в 60. тис. Чоловік.
7.   Україна зобов`язана платити данину в царську скарбницю.
8. У збір податків в Україні московські чиновнику втручатися не повинні.
9.Козацьке військо зобов’язане допомагати царю у війнах.
10.Зі своєї сторони, цар зобов’язаний обороняти і захищати Україну.
11.У Києві і Чернігові мають розміщатися російські гарнізони на чолі з воєводами.

 Вчитель:
У питанні проте, які відносини були між Україною і Росією після підписання Березневих статей, серед дослідників не має єдності, причини розбіжності в трактуванні характеру договору досить значні – від повної васальної залежності до проти польського союзу.
У нас працювала група, що мала випереджальне завдання. Вони повинні були дослідити думки з даного питання російських, українських та радянських істориків.
Робота групи:
Що стосується оцінки Переяславської угоди, то тут історики ніяк не можуть дійти згоди. Існує декілька поглядів з цього питання.
  1. На думку російського історика Василя Сергєєвича, угода уявляла собою персональну унію між Москвою та Україною, за якою обидві сторони мали спільного монаха, зберігаючи  кожна  свій окремий уряд.
  2. Фахівець з російського права Микола Дьяконов доводив, що погоджуючись на особисте підкорення цареві, українці безумовно погоджувалися на поглинання їхніх земель Московським царством.
  3. Український історик Михайло Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася захищати слабшу (українців), не втручаючись в її внутрішні справи; українці ж зобов’язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу і т. ін.
  4. Ще один український історик В’ячеслав Липинський пише, що угода 1654р. була нічим іншим, як лише тимчасовим військовим союзом між Москвою та Україною.
  5. Радянські історики оголосили, що Переяславська Рада стала кульмінаційним моментом у віковому прагненні українців і росіян до возз’єднання і, що возз’єднання цих народів було основною метою повстання 1648р.

(Перед виконанням наступного завдання доцільно провести словникову роботу.)
Словникова робота
Протекторат – форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.
Автономія –самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах загальнодержавного закону.
Конфедерація – союз самостійних держав, створених з певною метою.
Завдання (доцільно виконувати методом « ПРЕС»).
  1. Як ви вважаєте, чому виникли такі зовсім різні точки зору щодо Переяславської Ради?
  2. А яку точку зору з цього питання маєте ви?

Робота в парах( обговорення ).
 Як би ви визначили суть цього договору?
а)Росія встановила протекторат над Україною;
б)Україна та Росія об’єдналися в конфедерацію;
в)Україна отримала автономію у складі Росії
Свою відповідь обґрунтуйте.

З’ясуємо значення договору.


Значення для України                          Значення для Росії

1.     Дозволив Україні зберегти свою державність, судовий, військовий та адміністративний устрій.
2.     Забезпечив Україні союзника в боротьбі проти Речі Посполитої.
3.     Звільнив православну церкву від релігійних утисків.
1.Збільшилась боєздатність армії за рахунок козацького війська.
2.Отримали родючі землі та залежи родючих копалин.
3.Козаки захищали Україну від турко – татарських нападів.
4.Казна поповнювалася за рахунок українських податків.


Воєнні дії 1654-1655рр.       
Які воєнні дії відбувалися в цей період і наскільки тривалим був договір, ви дізнаєтесь подивившись уривок з фільму.
Демонстрація навчального фільму  «Історія Українських земель».
Робота з картою
1.        Як розгорталися воєнні дії 1654р. на території Білорусії?
2.        Якими були причини походу Хмельницького на Львів у 1655р.? Які він мав результати?
Розповідь вчителя:
(У ході розповіді вчителя учні продовжують складати хронологічну табличку подій Національно – визвольної війни розпочату на попередніх уроках, заносячи в неї події 1654 – 1655рр)
 Навесні 1654р. Росія, як і було передбачено договором вступила у війну з Річчю Посполитою. Військові дії розгорнулися на території Білорусії. На допомогу росіянам прийшло 18 – тисячне козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Іваном Золотаренком. У липні козаки зайняли кілька східних білоруських повітів. Тим часом польські загони вторглися в Подністров’я. Навесні вони розпочали криваві рейди по Брацлавщині. Проте під натиском козаків змушені були відступити.
      У липні 1654 року Польща і Кримське ханство уклали воєнний союз проти козацької України і Росії. Б. Хмельницький запропонував цареві розпочати великий спільний наступ на поляків, які стягували свої війська під Зборовом. Однак царський уряд вирішує продовжити воєнні дії на території Білорусії. Українське ж козацтво самостійно продовжувало чинити героїчний опір полякам на Брацлавщині.
       Таким чином, вступ Росії в 1654 році у війну з Польщею мало позначився на становищі козацької України, оскільки царський уряд дбав про власні стратегічні інтереси. На шляху  польсько – татарського  війська, що вторглися в Україну героїчно стали козацькі загони, а також місцеве населення, яке не бажало повернення польсько – шляхетського ярма.
       У січні 1655 року Б. Хмельницький таки дочекався підходу полків російського воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман повів об’єднане українсько – російське військо у напрямку Умані. Це місто тримали в облозі поляки й татари.
         29 січня польсько – татарське військо несподівано напало на козаків і  росіян неподалік Охматова. Під час запеклої битви, яка в умовах  великого морозу тривала до 1  лютого, з обох сторін загинуло до 30 – тисяч осіб. Ніхто з супротивників не отримав перемоги.
         І все ж наступ коронного війська в глиб Української  держави був зупинений. Брацлавщина лежала в руїнах. Там були знищені сотні міст та сіл. Понад 200 тисяч жителів Поділля було забрано в татарський полон.
Улітку 1655 року становище Речі Посполитої ускладнилося. Продовжуються воєнні дії на території Білорусії, де козацькі полки І.Золотаренка здобули Мінськ, а потім разом  з російським військом – Вільно і Гродно. Варшава і Краків були захоплені шведськими військами Карла X.
       У липні Хмельницький  разом з полками В. Бутурліна виступив  у похід.
29 вересня українсько – російське військо взяло в облогу Львів. Згодом вони захопили Яворів,  Любачів, Люблін та інші міста і вийшло в окремих місцях до Вісли і аж до р.Сян.  Проте цей успіх  не сподобався шведському королю, який мав наміри приєднати до своїх володінь Галичину. Хмельницький  отримав від нього наказ припинити облогу Львова. До гетьмана дійшла звістка що проти нього йде з татарами хан Мехмед – Гірей, який усупереч султанській заборонні, виступив у похід. У цей час загострилися  стосунки  між   українським    командуванням     та В. Бутурліним.
     За таких обставин Хмельницький вирішив 8 листопада 1655 року розпочати відступ у козацьку Україну. 22 листопада між Хмельницьким і Мехмед – Гіреєм була укладена мирна угода.
      Таким чином похід Хмельницького в Галичину не мав бажаних наслідків в результаті втручання шведського короля, який не бажав посилення Української держави.
Заключне слово вчителя:
Оцінюючи особистість Б. Хмельницького, цікаво ознайомитися з такими висловленням: «Багато можна налічити «помилок» Хмельницького, і тепер  усякий, хто додумається до такої «помилки», відразу переписує свій рецепт. Але це так легко для нас, хто вичитує про події, а не творить їх, хто перегортає сторінки книги, а не кривавими стрічками своєї власної крові пише саму книгу життя.
     …Життя – це невимірна сила; і не віднімуть у Хмельницького слави його помилки! Не стане нам його ім’я менш дорогим від того, що він людина, а не безтілесний дух ідеї і її реалізації. Ні! …Вище і вище буде ставити пам’ятник народний  у душах українців тому, хто так давно, у темну годину середньовіччя, під серцем виносив ту ідею, яка тепер зворушує передові уми сучасних синів України.» Гнат Хоткевич. (Цитується за М.Слабошпицьким.«З голосу нашої Кліо».- К.: Довіра. - 1993, ст..147)
      Помер Б. Хмельницький 8 вересня 1657р.Поховали гетьмана в побудованій за його наказом церкві в Суботові. Через декілька років, коли в Україні знову з благословення московського царя буде панувати шляхта, вона спаплюжить останній притулок гетьмана – викине труну з прахом Б.Хмельницького з церкви. І це стало нібито лиховісним символом усього того, що чекало в майбутньому козацький край…

ІV.Домашнє завдання: §20 опрацювати.

 Тема УРОКУ : ГЕТЬМАН П.САГАЙДАЧНИЙ.

 Мета уроку:
·         визначити роль українського козацтва в боротьбі з іноземними загарбниками на початку ХVІІ ст..
·         схарактеризувати постать Петра Кононовича-Сагайдачного;
·         визначити наслідки участі козацтва у Хотинській війні та розкрити значення діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного для зміцнення козацтва.
·         сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок самостійної роботи учнів;
·         розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами;
·         розвивати вміння давати стислу характеристику історичному діячеві та визначати його роль у історичному процесі.
·         виховувати повагу до історичного минулого українського народу.

Очікувальні результати:
·         опрацювавши цей матеріал, учні зможуть:
·         характеризувати діяльність гетьмана П. -К. Сагайдачного;     
·         встановити взаємозв'язки між причинами та наслідками  морських походів козаків та їх участь в Хотинській війні;
·         застосовувати  набуті знання при роботі з картою;
·         набути навички толерантного спілкування та співпраці в групі;

 Тип уроку: формування нових знань та вмінь

Основні терміни й поняття: : доба героїчних походів, чайка, яничари, гарем, каторга, ясир.
Основні дати:
1577-1578рр. – 1622р. – роки життя та діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного;
1618 – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Москву;
22 серпня – 29 вересня 1621р. – Хотинська битва.

 Обладнання: портрет  П. Конашевича-Сагайдачного; підручник О. К. Струкевич Історія України. 8 клас; комп’ютер;; фрагменти історичкого відео; роздатковий матеріал.





Хід уроку
І Організаційний момент

Вчитель

Історія дає можливість прислухатися до голосу далеких і близьких нам подій рідного краю.
Пам’ятаймо, що чим краще ми знатимемо історію свого народу, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці на благо нашої незалежної України .


ІІ Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Ми продовжимо вивчати історію «Українські землі в першій
половині ХVІІ ст».

І тема сьогоднішнього уроку
. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Дивлячись на тему, які питання виникають у вас?

Вчитель
Метод «Чиста дошка»

Учні
Які морські походи здійснювали козаки на початку ХVІІ ст.?
Чому здійснювалися морські походи козаків?
Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
Коли відбулась Хотинська війна?

А щоб отримати відповідь на ці запитання, ви повинні дізнатися та вивчити на уроці:
·          причину морських походи козаків у першій половині ХVІІ ст..;
·          роль козацтва в боротьбі з іноземними загарбниками
·          постать Петра Кононовича-Сагайдачного;
·          наслідки участі козацтва у Хотинській війні

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель
  І перше що ми розглянемо це: яка була причина морських походів козаків і чому ці походи ХVІІ ст. назвали добою героїчних походів?

І допоможе нам у цьому історичне джерело. Уважно прослухайте його і дайте відповідь на запитання

У своїй книзі «Подорожі» італійський мандрівник ХVІІ ст. П’єтро делла Валле писав:

«Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки…В усякому разі, вони зараз на чорному морі є такою силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком його контролюватимуть…Після серйозних роздумів про їх стан я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку…»

Вчитель
 Чому П’єтро делла  Валле, переконував іранського правителя заручитися підтримкою козаків у боротьбі проти Туреччини?

Дитина(відповідь)
      На початку ХVІІ ст. козацтво набуває сили і відіграє важливу роль  не лише в Речі Посполитотій а й у Європі. Воно стає перепоною для турецьких нападів на українські землі і водночас здійснює походи проти турків і татар. Саме в козаках вбачали захисника християнської цивілізації від наступу ісламу.

Вчитель
Правильно!
    Часто на  наші землі  нападали турки і татари. Вони брали ясир, захоплювали чоловіків, жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких галерах.

Діти, ви почули невідомі слова: Ясир, Гарем, Яничари, Галера. Давайте дізнаємося їх визначення. Допоможе нам у цьому ………….., яка підготувала визначення слів.

Робота з термінами і поняттями

Дитина(пояснення)
Ясир - бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.
Гарем – жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки і наложниці господаря.
      Яничари – привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих – християн, які виховувалися для військової служби.
Галера – назва великого веслового військового судна в Османській імперії.
Давайте ж тепер закріпимо визначення!
Так що таке «галера»?
Що таке «ясир»?
Хто такі «яничари»?
Що таке «гарем»?


Вчитель
Так от будучи перепоною для турецьких нападів козаки  проводили морські походи. І саме цей період історики називають «добою героїчних походів».  Давайте розглянемо з вами визначення.
  
Вчитель
Починаючи з кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства. Найбільшого розмаху козацькі війни з турками й татарами досягли в 10-20-х рр. XVII ст., викликаючи широкий відгомін у різних країнах Європи. З великою пошаною в народних піснях згадується про запорожців, що на маленьких і легеньких "чайках" перепливали бурхливе й підступне Чорне море.
Перегляд відео

Давайте ж перевіримо чи правильно ви вказали дати

Учні
 Роки    Походи
…… рік знищення турецької фортеці Варна
…… рік здобуття фортеці Кафа
…… рік походу Сагайдачного на Стамбул

Вчитель
На відео згадувався гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Скажіть. Чим уславився цей гетьман?

Учень
Талановитий воєначальник, полководець під проводом якого проводилися морські походи козаків.

Вчитель
Погляньте на портрет Сагайдачного. Яким ви його бачите?

Учень
На мій погляд це сильна, смілива людина.
Вчитель
А краще нам про Петра Конашевича-Сагайдачного розповість………………, як отримала завдання на сьогоднішній урок підготувати повідомлення з презентацією. Але перед її виступом я хочу вам показати схему, яку ви заповните після презентації про гетьмана.
Уважно слухайте!
Будь ласка!

Презентація

Отже, ви прослухали біографію Петра Сагайдачного. А тепер складіть схематичну карту за допомогою дієслів:
Учні

Відзначився хоробрістю, дипломатичністю

Вимагав визнання православної церкви і надання їй прав

Упорядкував козацьке військо, створивши дисципліновану армію

Очолив козацьку армію у битві під Хотином

Здійснив декілька переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави

Відстоював козацькі права та привілеї

Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний

Вчитель
  Як ви помітили П. К. Сагайдачний відіграв значну роль у період морських походів козаків та й взагалі в історії Ураїни ХVІІ ст. про нього навіть складали пісні, думи..


Вчитель
Діти, як ви можливо помітили П. К. Сагайдачний брав участь у Хотинській війні.
А розповість нам про неї ………….яка підготувала повідомлення з презентацією.

Одже, діти, давайте тепер закріпимо з вами:
В якому році відбулася Хотинська війна?
Яка її причина?
Яку роль у війні відіграв П. К. Сагайдачний?
Які її наслідки?

V. Підсумки уроку.
 Вчитель.
Одже, діти, ви готові відповісти на проблемні питання які ви ставили на початку уроку. Готові відповісти, чого ми навчилися? Що вивчили?
Давайте повернимся до наших кораблів та дамо відповідь на ті запитання:

Як ці кораблики називаються?

Які морські походи здійснювали козаки на початку ХVІІ ст.?
Відповідь
В першій чверті 17 ст. українське козацтво набирає сили і вже не лише відбиває татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснює далекі сухопутні та морські походи до Криму та Османської імперії

Чому здійснювалися морські походи козаків?
Відповідь
Морські походи проводилися з метою послабити військову силу ворога, знищити його флот, зруйнувати найважливіші порти, звільнити невільників і захопити трофеї, змусити кримського хана припинити набіги на Україну і зайнятися обороною власних міст і узбережжя
Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
Відповідь
Відомий гетьман Україми, організатор морських походів проти турків і татар.
Коли відбулась Хотинська війна?
Відповідь
1621р. в ході якої козацтво показало, що має значний вплив на хід міжнародних подій, стає важливим чинником на міжнародній арені.
Одже, початок 17 ст. славиться морськими походами козаків, які здійснювали їх через Чорне море до Османської імперії та Кримського ханства з метою захистити рідні землі від нападу турків та татар,захоплення портів,звільнення невільників. Історики цей період називають «добою героїчних походів». І важлива роль в цих походах належить легендарному гетьманові П. К. Сагайдачному, який з своїм військом розбив турків у битві під Хотином 1621 р., цим самим довівши, що могутність турецької армії являється лише міфом.

VІ. Домашнє завдання.

Так от про діяльність П. К. Сагайдачного вам і буде домашнє завдання
Для першої групи це написання повідомлення «Яка основна заслуга гетьмана у Хотинській війні»
 А для другої групи повідомлення «Історичні місця України пов’язані з ім’ям Сагайдачного»


VІІ Оцінення учнів.


Українська гетьманська держава .Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.    
                                                                                                     

Тип уроку

Комбінований

Мета уроку

Дати учням системне бачення теми та розвинути практичні навички.

Завдання

  • освоєння основних понять та занесення їх у словнички;
  • запам"ятати основні дати уроку;
  • навчитися черпати корисну інформацію з відеоматеріалу;
  • розвинути навички самостійної роботи з новим матеріалом.

Поняття та терміни

Державність, Гетьманщина, адміністративно-територіальний устрій, полково-сотенний устрій, обозний, генеральна старшина, писар, осавул, скарбник, хорунжий, бунчужний.

Обладнання уроку

Картки з датами, історична карта, атласи та контурні карти.

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель робить опитування, використовуючи запитання в кінці відповідного параграфу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Чи мали українські коли-небудь до утворення Гетьманщини автономію або іншу форму власної державності?
Назвіть ознаки державності сучасної України. Чи в будь-якій державі минулого і сучасного вони однакові?

Вивчення нової теми. (20 хв)

Гетьманщина утворилася в ході повстання Хмельницького середини XVII століття і виявилася розколотою на Лівобережну і Правобережну (з кордоном по річці Дніпро). У 1658 році в Гадячі між гетьманом Війська Запорізького Іваном Виговським і представниками Речі Посполитої був підписаний Гадяцький договір. Згідно зі статтями цього договору Велике князівство Руське в складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств ставало третім сувереном Речі Посполитої на рівних умовах з Польською короною та Великим князівством Литовським. У 1659 році Гадяцький договір був ратифікований сеймом Речі Посполит


Гадяцький договір

У той же час Військо Запорізьке залишалося в союзі з Московською державою. Такий стан було закріплено поділом освіти між Росією і Польщею за умовами Андрусівського перемир'я 1667 року (підтверджено «Вічним миром» 1686 р.). 

У 1676 році правобережна частина Гетьманщини була скасована польською владою. У 1684 році відновлена; у 1699 році скасовано остаточно. З цього часу Гетьманщина збереглася тільки в межах Лівобережної України, що входила до складу Російської держави на правах протекторату (хоча в 1704-1714 роках лівобережні гетьмани Мазепа та Скоропадський контролювали також Правобережну Україну). Займала також частина території нинішніх Росії та Білорусії. 

Столицями Гетьманщини в різні часи були Чигирин (1649-1676, з 1663 - тільки Правобережної України), Гадяч (1663-1669, тільки Лівобережної України), Батурин (1669-1708), Глухів (1708-1764).



Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини 

Гетьманщина мала самобутнє адміністративно-територіальний устрій, який склався на основі традицій козацького самоврядування. Вона поділялася на полки та сотні. На Правобережжі полково-сотенний устрій проіснував до 1714 року; на Лівобережжі він зберігся до 1782 року. Кількість полків і сотень не були постійним. Так, на Лівобережній Україні в 1672 році налічувалося 117 сотень, а в кінці XVII століття - 163 сотні. В кінці XVII століття на Лівобережній Гетьманщині були близько 2 тисяч населених пунктів, в яких проживало близько 1,5 мільйонів чоловік.

Вищу військову, адміністративну і судову владу на території полку здійснював полковник. Основним виконавчим органом були полкові канцелярії. Полковники призначалися гетьманом. Важливу роль грали полкові старшини: обозний, два осавули, суддя, писар. Допоміжним органом служив полковий рада козаків і старшин. На території сотень влада належала сотникові, який або обирався козаками, або призначався полковником. До сотенної адміністрації належали писар, осавул і отаман, існував також сотенний рада. У селищах і селах козаки входили в курінь, який вибирав отамана, а селяни й міщани обирали війта. Отамани і війти становили нижча ланка адміністрації. Міста з магдебурзьким правом зберігали свої права і очолював війт.

До складу міського управління входили бурмістри, райці та лавники. Інші міста та селища, що мали самоврядування, називалися ратушними; в той же час у них влада мали козацькі старшини, яким підкорялися козаки. На Лівобережжі замість існуючих за Речі Посполитої гродських, земських, подкоморних і домініальних (панських) судів були діяли полкові та сотенні суди. Юрисдикції козацьких судів підлягали не тільки козаки, а й міщани та селяни, особливо у справах розбою і вбивств. У містах і селищах судвершили колегії лавників та ратуші, у селах - війти і отамани. У північних районах Лівобережжя діяли копиці суди - суди сільської громади. 

Вищу владу представляли три органи - Генеральна військова рада, гетьман і рада генеральної старшини. При правлінні гетьманівХмельницького, Виговського і Мазепи, в Гетьманщині намітилася тенденція до утвердження монархічного режиму. Незважаючи на те, що вищим органом влади в Гетьманщині був Генеральний військовий рада, але гетьман і генеральна старшина, як правило, вміло маніпулювала цією порадою і значення останнього поступово зменшувалася. Цьому сприяв і порядок прийняття рішень Генеральною радою: натовп піднімала руки, шаблі, підкидала шапки (через що згоду часто визначали «на око»); застосовувалася і акламацію.

Одночасно збільшувалася значення Ради генеральної старшини, члени якого призначалися гетьманом або вибиралися радою. До складу генеральної старшини входили: 

1. Генеральний обозний - другий після гетьмана чин. Відав артилерією, постачанням війська продовольством і озброєнням, брав посаду наказного гетьмана (виконуючого обов'язки в разі відсутності, смерті, позбавлення влади гетьмана). Керував будівництвом укріплених таборів і, за звичаєм, ставав їх комендантом. Нерідко брав командування над окремим козацьким корпусом. У його обов'язки входило також складання козацького реєстру;

2. Генеральний писар очолював військову канцелярію, виконуючи обов'язки державного секретаря: відав всієї військової і державної документацією, готував укази і накази, займався кореспонденцією, відповідав за збереження військової печатки. Був першим радником гетьмана, брав участь в переговорах на вищому рівні, приймав послів іноземних держав і військ. У воєнний час виконував функції, близькі до функцій сучасного начальника Генерального штабу. 

3-4. Два генеральних осавула були помічниками гетьмана: допомагали складати козацький реєстр, розглядали апеляції, що надходили з полкових і сотенних судів, скарги та пропозиції старшин; стежили за дотриманням законності, звичаїв і традицій у військах, проводили навчання та огляди війська, підтримували порядок на Генеральній військовому раді. У воєнний час виконували особливі доручення гетьмана, могли командувати певною частиною війська, очолювати групу парламентерів під час переговорів з командуванням противника. 

5-6. Два генеральних подскарбея (скарбник) керували всіма фінансами і організацією збору податків. Піст заснований в 1729 році. 

7. Генеральний хорунжий - спочатку пост задумувався для старшин, які мали оберігати і відповідати за охорону великих гетьманських знамен (хоругв). У реальному житті - зразковий аналог сучасного офіцера Генерального штабу, наділеного комендантським функціями. Вів слідство у справах, пов'язаних зі злочинами старшин. Іноді очолював особисту охорону гетьмана. У воєнний час міг командувати окремими козацькими сполуками, виконувати обов'язки наказного гетьмана. 

8. Генеральний бунчужний персонально відповідав за збереження бунчука. Виконував особливі доручення гетьмана, інспектуючи окремі козацькі полки, перевіряючи скарги. Під час війни міг командувати окремим козацьким корпусом або рейдових загоном.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні, використовуючи атлас, заповнюють контурні карти з теми "Утворення Гетьманщини"

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Питання для дискусії: "Роль Гетьманщини у становленні української державності"
Учитель збирає кросворди, створені учнями (див. домашнє завдання попереднього уроку), обирає два з них. Клас ділиться на дві команди, обом дається по два кросворди. Хто перший відгадає - заохочується відмінними балами.

Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Вивчити матеріал за підручником, заповнити словнички.
2. Створити презентацію на тему "Воєнно-політичні події 1652-1653 рр." або про одну з подій періоду 1652-1653 рр.


Історія України 
9клас
Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки на західноукраїнських землях.     9 кл.

Тип уроку

Засвоєння нових знань

Мета уроку

ознайомити учнів про стан сільського господарства Галичини до правління Марії Терезії та Йосифа ІІ, визначити суть їх реформ та наслідки реформування у багатьох галузях суспільства.

Задачі уроку

  • сформувати знання про історичних особистостей періоду
  • дізнатися про стан економіки українських земель у складі Австрійської імперії до початку правління Марії Терезії
  • донести учням інформацію про суть реформ та їх наслідки для українських земель
  • зацікавити та змотивувати учнів до вивчення тематичного блоку
  • навчитися черпати інформацію з відеоматеріалів
  • розглянути питання дискримінації, світові приклади історії та сьогодення
  • донести учням думку, що дискримінація не повинна мати місця у сучасному демократичному суспільстві

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Запишіть у зошити, будь ласка. Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Модернізація українського суспільства в середині - у другій половині ХІХ ст."

Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учитель повторює з класом матеріал минулого тематичного блоку для закріплення вивченого, використовуючи такі відкриті питання:
  • Розкажіть про стан освіти на українських землях на початку 19 століття. Від чого/кого він залежав?
  • Які заклади були відкриті в Одесі, Харкові, Києві?
  • Хто такий М.Максимович?
  • Назвіть основні досягення М.Остроградського.
  • Які теми були основними, що оспівувалися у думах?

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

  • Прийом 1. Робота з картою
Між якими країнами були розподілені українські землі станом на кінець 18 століття? Покажіть на карті.
  • Прийом 2. Міні-дискусія
Учитель дискутує з учнями про стан різних галузей суспільства у складі імперій.

Вивчення нової теми. (20 хв)

Австрія розглядала західноукраїнські землі як джерело для поповнення державної казни грошима, а армії – солдатами. Одна досягення таких цілей вимагало певної перебудови життя новоприєднаних земель. Австрійці застали у Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості і торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення, повну відсутність шкіл. Тому дуже скоро після зміни влади у регіоні сталися реформи, що торкалися економічного і суспільного життя.

Реформи відбулися у 70-80-ті рр. 18 ст., за часів правління Марії-Терезії (1740-1780) та її сина Йосифа (1780-1790).

Історичні особистості

Марія Терезія (Maria Theresia) (1717-1780), ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини і Чехії, дружина імператора Священної Римської імперії Франца I, мати Марії Антуанетти, королеви Франції. Старша дочка імператора Карла VI, народилася 13 травня 1717. Коли у її батька вже не залишалося надії на появу спадкоємця чоловічої статі, він спробував забезпечити міжнародне визнання прав Марії Терезії, домагаючись того, щоб вона успадкувала його володіння. Прагматична санкція, що узаконила це право, була зрештою визнана всіма країнами, окрім Баварії.

Марія Терезія народила 16 дітей, 10 з яких дожили до дорослого віку. Головним прагненням імператриці в останні роки правління стало забезпечення політично вигідних шлюбів своїх дітей. Вона переконала Йосипа після смерті його першої дружини одружитися на баварській принцесі Марії Йозефа, до якої він мав відверту антипатію. Леопольд одружився на Марії Луїзі, іспанської принцесі з династії Бурбонів, і успадкував Тоскану. Фердинанд став правителем Ломбардії і одружився на спадкоємиці герцога Моденского. З дочок Марії Терезії лише найулюбленіша, Марія Христина, вийшла заміж за своїм вибором за принца Альбрехта Саксонського, хоча у нього не було ні достатніх коштів, ні політичного впливу. Марію Амалію взяв у дружини герцог Парми, Марію Кароліну - король Фердинанд Неаполітанський, а Марію Антуанетту - дофін, який у 1774 став Людовіком XVI Французьким. Померла Марія Терезія у Відні 29 листопада 1780.

Новотворення в аграрній сфері посіли центральне місце. Реформатори мали метою поліпшення стану селянства, що складало найчисленнішу верству підданих, а отже – головне джерело податків. Справи у сільському господарстві Галичини були вибухонебезпечними. Ніде в Австрійській імперії визискування селянства не набирало таких потворних форм: під час літніх сільськогосподарських робіт панщина становила 6 днів на тиждень. На початку 80-х років 18 ст. було видано імператорський указ, що проголошував звільнення селян від особистої залежності, від поміщіків, і визначав чіткий і фіксований розмір панщини (до 30 днів на рік).

Релігійна реформа
Наступною була реформована релігійна сфера суспільства. До реформи некатолицькі віросповідання (греко-католицьке та іудейське) були дискриміновані. Некатолики не допускалися до держаної служби, а євреїв до того ж зобов'язували носити спеціальний одяг, сплачувати принизливий податок за переміщення по території монархії, який традиційно збирався з худоби.


Фішки для допитливих

Світові випадки дискримінації єврейського населення

Хрестові походи корінним чином змінили політичне та економічне становище євреїв Німеччини. Євреї стали безправними неповноцінними людьми, яких, на думку священиків і черні, можна принижувати, грабувати, вбивати. Їх витіснили з усіх областей виробничої та економічної діяльності, заборонили займатися сільським господарством, позбавили землі. Ремісники втратили свої майстерні. 

Торгові шляхи, відкриті євреями, зв'язку між Європою і Азією перейшли в руки християнських купців. Та й самі можливості пересування зробилися дуже обмеженими. Євреї стали «рабами королівської скарбниці», королі звикли продавати і ув'язнює євреїв, передаючи це право своїм феодалам і великих містах.

Розбагатіла на євреях знати і єпископи позичали євреям награбовані гроші для дрібної торгівлі та грошових операцій. Таким чином, євреї стали посередниками між двома групами християнського суспільства, викликаючи на себе ненависть низів соціальної драбини. 

Дедалі більшого поширення отримував одного разу винайдений «кривавий наклеп». Лише в небагатьох місцях вдалося довести його неспроможність і зловмисність. Кульмінацією фанатизму з'явився IV Латернскій (Вселенський) собор.

Релігійна реформа полягала в тому, що католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні у правах. Релігійні реформи потягнули за собою зміни у освітній сфері. У Львові замість закритої єзуїтської академії у 1784 р. відкрили університет. При ньому діяв до 1809 р. Руський інститут, де навчалися в тому числі українці. Почала працювати мережа семінарій, які готували греко-католицьких священників. Іншим нововведенням стало запровадження початкових і середніх шкіл. У початковій школі навчання мало проводитися рідною мовою.

Стан господарства

Основною галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво. Практично всі поміщики були поляками. Лише в окремих маєтках використовувалися агротехнічні досягення, застосовували найману працю.

1 листопада 1781 Йосип II видав указ про знищення кріпацтва в землях Австрійської монархії. Селянська залежність замінялася пом'якшеними відносинами підданства. Оголошувалася особиста свобода селян, які відтепер могли вільно вступати в шлюб, мали право вільно піти з маєтку поміщика, обрати будь-яку професію чи ремесло. Однак за свої земельні наділи селяни зобов'язані були виконувати панщину та інші повинності на користь землевласника. Пізніше уряд намагався регулювати повинності селян шляхом введення єдиного поземельного податку, що виплачується в грошах. Таким шляхом Йосип II розраховував збільшити доходи держави і уникнути революції. Однак після смерті імператора дворянство Австрії домоглося скасування всіх його реформ в селянському питанні.

Йосип II обмежив самостійність католицької церкви в австрійських землях, були частково конфісковані церковні землі, церква і школа підпорядковувалися державі. Примусово вводилася німецька мова в судочинстві й адміністрації, що викликало невдоволення багатьох населявших Габсбургську імперію народів.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні створюють таблицю "Реформи Франца Іосифа ІІ"
Реформа
Роки здійснення
Суть
Наслідки




Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Марія Терезія та Йосип II заохочували розвиток торгівлі і мануфактури, ввели обов'язкове початкове навчання, будували університети, оголосили себе покровителями науки і мистецтва. Марія Терезія ввела загальний податок, від якого не звільнялися дворяни, а Йосип II провів аграрну реформу. Ряд причин змусив його піти на це. Найголовніші серед них – селянські повстання, а також міркування фіскального характеру. Надмірні феодальні повинності призводили до занепаду селянські господарства і вони не в змозі були платити податки і поставляти рекруті

Домашнє завдання (1-2 хв)

  • Повторити вивчений матеріал за підручником.
  • Заповнити словнички дат та термінів і понять.
  • Творче завдання: намалювати ілюстрацію до теми, що відображує основну її суть.
  • За бажанням: знайти цікаві факти про життя та діяльність Марії Терезії та Франца Іосифа

Всесвітня історія 
9 клас

Німеччина у 1871-1900 рр.
Мета уроку:
·         сформувати уявлення в учнів про особливості розвитку Німеччини наприкінці ХІХст; 
·         визначити роль історичної особи у процесі формування   внутрішньої та зовнішньої політики Німеччини і суть політики «культуркампф», пангерманізму та мілітаризму у Німеччині;
·         продовжувати формувати вміння учнів застосовувати поняття  теми; вчити учнів аналізувати, співставляти та порівнювати історичні факти та події, самостійно робити висновки;
·         розвивати картографічні  вміння та навички шляхом роботи з історичною картою;
·         виховувати в учнів повагу до національних надбань інших народів та толерантне ставлення до історичного минулого інших народів
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Основні терміни і поняття: монополії, грюндерство, культуркампф, трудова еміграція, світова політика, протекторат, пангерманізм, мілітаризм.
Основні дати
1871 р.  - Створення Німецької імперії. Прийняття Імперської конституції.
1871-1890 pp. - Канцлерство О. фон Бісмарка.
1873 р. - Утворення Союзу трьох імператорів (Німеччина, Росія, Австро-Угорщина).
1882 р. - Укладення Німеччиною,  Австро-Угорщиною та Італією Троїстого союзу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів
1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була зацікавлена у війні 1870-1871 рр.?
2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?
3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великобританії та США наприкінці XIX ст.
4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності
*       На карті Європи з’явилася нова держава — Німецька імперія.
*       До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек.
*       Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.
ІІІ . Вивчення нового матеріалу
1. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 р.
*       Конституція  1871 р
-         глава держави – імператор (король Пруссії)
-         Імператор мав широкі права в галузі зовнішніх зв'язків, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати канцлера, вищих чиновників та офіцерів, скликати й розлускати парламент.
-         Парламент складався з двох палат.
-         Верхня палата - бундесрат - призначалася з представників усіх монархій і вільних міст.
-         Головою бундесрату був імперський канцлер.
-         Нижня палата – бундестаг – вибиралася загальним голосуванням.
-         Рейхстаг  був обмежений у правах, оскільки закони, що їх він приймав, належало затверджувати імператорові.
*       З моменту створення Німецької імперії у парламенті більшість належала представникам консервативної партії, яка виражала інтереси юнкерів, великих промисловців і фінансистів. Опонентами консерваторів була ліберальна партія, яка захищала інтереси промисловців.
*       Обидві партії підтримували уряд.
*       В опозиції знаходилась соціал-демократична партія, яка мала значне представництво в парламенті й виражала інтереси робітничого класу, дрібних власників.
*       Значну роль у політичному житті Німеччини відігравали військові, які оточували імператора і впливали на визначення зовнішньополітичного курсу імперії та на розвиток військової промисловості.

2. Економічний розвиток

*           Після об'єднання Німеччини склалися кращі умови для розвитку економіки.
*           Цьому сприяли
-         завершення промислового перевороту
-         утворення єдиного загальнонімецького ринку
-         приєднання багатих на корисні копалини районів Ельзасу та Лотарингії
-         п'ятимільярдна контрибуція
-         нові відкриття в науці й техніці.
*           Наприкінці XIX ст. за обсягом промислового виробництва Німеччина вийшла на друге місце а світі, а за темпами економічного розвитку випередила Велику Британію і наздогнала США.
*           Розвиток економіки Німеччини в 1871-1914 pp. мав свої особливості.
-         Велику роль у створенні важкої промисловості відігравали державні замовлення, субсидії, пільги, будівництво заводів коштом держави.
-         Промисловість будувалася на новітній промисловій і технічній базі, що забезпечувало високу якість товарів.
-         Хімічна, електротехнічна, металообробна, машинобудівна галузі набули прискореного розвитку.
-         Для виробництва характерними були висока концентрація і швидкі темпи розвитку в декількох районах: Рейнській області, Рурі, Берліні, Сілезії.
-         Поміщицьке (юнкерське) господарство переходило до капіталістичного, товарного виробництва.
*           Величезні колоніальні володіння Англії викликали заздрість Німеччини і зумовили запеклу боротьбу між двома країнами.
*           Наприкінці XIX ст. в Німеччині, як і в інших індустріальних державах, з'явилися монополії. У 1914 р. в країні їх налічувалося 600. Найпоширенішою формою монополістичних об'єднань були картелі й синдикати.
*           85% фінансових капіталів контролювали 8 банків.
*           Найвідомішими були монополії: Круппа, Рейнсько-Вестфальський чавуноливарний картель, Німецький союз прокатних заводів, Рейнсько-Вестфальський кам'яновугільний синдикат та ін.

3. Бісмарк і його політика. "Культуркампф"
*                Першим німецьким Імператором був король Пруссії Вільгельм І.
*                Фактично ж країною протягом 20 років керував канцлер Отто фон Бісмарк, який користувався повною довірою імператора. Він був видатним політиком і дипломатом, наділеним тверезим розумом, величезною волею та енергією. За це він отримав прізвисько "залізний канцлер".
*                Головним напрямом його внутрішньої політики було забезпечення централізації влади в імперії через ліквідацію автономних прав окремих монархій і католицької церкви.
*           Політика, спрямована проти впливу католицької церкви, отримала офіційну назву "боротьби за культуру" - "культуркампф".
-   У 1872 р. духівництво позбавлялося права нагляду за школами.
-   Священикам заборонялося вести політичну агітацію.
-    Замість церковного вводились інститут громадянського шлюбу, державна реєстрація народження і смерті.
-   Заборонялася діяльність ордену єзуїтів.
-   Держава стала контролювати всі призначення на церковні посади.
*                Бісмарк також розгорнув боротьбу проти соціалістів. У 1878 p., після двох терористичних замахів на імператора, він запропонував рейхстагові прийняти "Винятковий закон проти соціалістів", який фактично забороняв діяльність соціалістичних організацій та робітничих газет. Соціал-демократична партія вимушена була перейти на напівлегальний стан.
*                Поряд із репресивними заходами Бісмарк провів низку соціальних реформ.
*                У 1881 р. він оголосив про початок "ери робітничого законодавства".
-   страхування робітників від нещасних випадків на виробництві та від хвороб,
-   надання пенсії за старістю (з 70 років) та в разі втрати працездатності,
-   11-годинний робочий день, заборона дитячої праці до 13 років.
*                У середині 90-х pp. Німеччина стала державою з найбільш передовим соціальним законодавством.

4. Союз трьох імператорів. Перехід до "світової політики". Вільгельм II
*       Основною метою зовнішньополітичного курсу Німецької імперії стало створення військово-політичної коаліції європейських держав, спрямованої проти Франції.
*       Австро-Угорщина після франко-прусської війни пішла на зближення з Німеччиною
*       Італія – суперницею Франції в Середземному морі та на півночі Африки.
*       З метою залучення до майбутньої коаліції Росії, потенційного союзника Франції, було висунуто ідею спільної боротьби проти соціал-демократичного руху.
*       6 травня 1873 р. Росія та Німеччина підписали союзний договір. Через місяць аналогічну угоду підписали Росії та Австро-Угорщина.
*       Так утворився Союз трьох імператорів, завдяки чому Франція була ізольована, а Німеччина посіла чільне місце на європейській арені.
*        Союз трьох імператори» проіснував до 1887 p., поки не загострилися російсько-німецькі та російсько-австрійські протиріччя.
*       7 жовтня 1879 р. Німеччина та Австро-Угорщина підписали союзний договір, спрямований проти Росії.
*       Договір започаткував створення Троїстого союзу, який остаточно сформувався 1882 p., коли до договору приєдналась Італія.
*       Це логічно підштовхувало Росію і Францію до тісного воєнно-політичного співробітництва.
*       З часом на противагу австро-німецько-італійському блоку було утворено союз Франції, Росії та Англії  -  Антанта.
*       Від 80-х pp. XIX ст. Бісмарк почав приділяти більше уваги колоніальним загарбанням.
*       У 1884 р. Німеччина встановила протекторат над  частиною  Південно Західної Африки (Намібія) і Центральною Африкою (Того, Камерун). На - ступного року контроль було поширено на частину Східної Африки (Танганьїка). Так було створено німецьку колоніальну імперію.

*       У 1888 р. імператором Німеччини став Вільгельм II.
*       Молодий монарх заповзявся особисто керувати країною, а для цього він прагнув позбутися владолюбного Бісмарка, з яким розходився в поглядах із багатьох питань.
*       Особливо це стосувалось зовнішньої політики й політики щодо соціалістів.
*       1890 р. Бісмарк вийшов у відставку.
*       Після цього колоніальна експансія Німеччини посилилася
*       Ідеологічним підґрунтям розширення колоніальної експансії стала доктрина пангерманізму, носієм якої був пангерманський союз. Доктрина стверджувала, що німці переважають усі народи і мають панувати над ними. Пангерманісти закликали проводити політику сили щодо інших держав, створити могутню армію та флот і готуватися до війни за переділ світу.
*       У плани німецької експансії входило загарбання англійських і французьких колонці та прикордонних районів Франції, відторгнення частини Росії, Прибалтики, України, Північного Кавказу, проникнення на Близький Схід.
*       Такі плани пангерманістів підтримав уряді. Армія стала головною турботою держави, а мілітаризм, тобто нарощування військової могутності, - урядовою доктриною.
*       У 1913 р. військові витрати становили 50% бюджету. З ініціативи міністра флоту адмірала Тірпіца Німеччина почата створювати величезний військовий флот, який за чисельністю й могутністю незабаром став другим після англійського.

5. "Новий курс" соціал-демократії
Самостійне опрацювання
*       Швидкий економічний розвиток привів до утворення численного робітничого класу. Велика концентрація виробництва сприяла його організованості.
*       У 1913 р. профспілки об'єднували 2,5 млн трудящих, соціал-демократична партія - 1 млн.
*       Соціал-демократи мали найбільшу фракцію в парламенті - 109 депутатів із 397.
*       Теоретичною основою СДПН служила Ерфуртська програма (1891 p.), яка відповідала основним положенням марксизму.
*       1899 p. E. Бернштейн у книзі "Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії" піддав критиці принципові положення марксистської теорії. Посилаючись на нові тенденції в розвиткові капіталістичних відносин, він указував на хибність твердження про зубожіння робітничого класу. Він доводив, що капіталізм здатен реформуватись у бік соціальної справедливості та що передумови для соціалістичної революції ще не дозріли.
*       Ця спроба перегляду марксизму була оголошена ревізіонізмом, правим ухилом у соціал-демократії. А всіх тих, хто відходив од марксизму, почали називати ревізіоністами, опортуністами.
*       Виступ Бернштейна призвів до розколу в соціал-демократичному русі Німеччини на правих (Бернштейн), центристів (Бебель, Каутський) і лівих (Лібкнехт, Люксембург). Після першої світової війни розкол було закріплено й організаційно.

Документи
З промови міністра закордонних справ князя Бюлова в рейхстазі
6 грудня 1897 р.
"Проте ми, в усякому разі, додержуємось тієї думки, що Німеччину від самого початку не слід виключати зі змагання інших народів за панування над країнами, які мають багаті перспективи. Ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів поступався землею, іншому - морем, а собі залишав небо, де панує чиста теорія, - ці часи минули. Ми вважаємо одним із найголовніших наших завдань заохочення і розвиток інтересів нашого пароплавства, нашої торгівлі та нашої промисловості саме в Східній Азії...
Однак ми не могли б пристати на те, аби в Китаї зміцніла думка, що стосовно нас дозволено те, чого не дозволяється щодо інших. Ми повинні вимагати, щоби німецький місіонер, німецький підприємець, німецькі товари, німецький прапор і німецький корабель були в Китаї так само шановані, як і ті, що належать іншим державам. Нарешті, ми готові рахуватися з інтересами інших великих держав у Східній Азії, будучи твердо переконані, що і наші власні інтереси так само знайдуть до себе належну увагу. Одним словом: ми не хочемо нікого відсувати в тінь, але й для себе вимагаємо місця під сонцем..."

1.    У чому полягала агресивність намірів Німеччини ?
2.    Як ви розумієте слова "вимагаємо місця під сонцем"?


V. Домашнє завдання
1.     § 23,
2.     Опрацювати самостійно останній пункт конспекту "Новий курс" соціал-демократії
3.     Зробити короткий конспект
4.     Прочитати документ
5.     Відповісти на питання після документа письмово


Тема    

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)